Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво

 

Колекція декоративно-ужиткового мистецтва включає фондові групи: «Археологічний та декоративний метал», «Нумізматика», «Станковий живопис та графіка», «Копії монументального живопису», «Художні тканини», «Архітектурно-декоративна кераміка».

Шедевром ювелірного мистецтва середини ХVІІІ ст. є напрестольна вставка «Тайна вечеря», що прикрашала передню стінку святого престолу в головному вівтарі Софійського собору. Вставка являє собою срібну пластину неправильної еліпсоподібної форми, що містить багатофігурну сюжетну композицію на євангельську тему «Тайна вечеря». В колекції «Декоративний метал» зберігаються також бронзові церковні дзвони ХVІІ-ХІХ ст., пічні дверцята (лиття, ХІХ ст.), потири (ХVІІІ ст.) та інше. 

 

У збірці «Нумізматика» значний інтерес представляють екземпляри золотих візантійських монет, срібні золотоординські та генуезько-татарські монети, монети Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, а також Російської імперії.

 

В колекції «Тканини» представлені цікаві зразки гаптування ХІІ-ХVІІІ ст. До них відносяться фрагменти літургійних предметів ХVІІ- ХVІІІ ст.: гаптовані скрижалі з мантії митрополита Гедеона Святополка-Четвертинського.

Особливу цінність являють митра, поручі та шовковий омофор, виявлені під час дослідження поховання митрополита Рафаїла Заборовського у склепі ХVIII cт. під Успенським вівтарем (у колишній південній зовнішній галереї Софійського собору) у     1936 р. Митра виготовлена з оксамиту, оздоблена накладними зображеннями шестикрилих серафимів, з живописними обличчями, увінчана хрестиком з гірського кришталю з срібними накладками. Поручі, зшиті з парчі, декорованої дрібними шовковими квітами та пелюстками. На шовковому омофі нашиті хрести та позументи. Ці предмети з поховання митрополита Заборовського були реставровані в 2006-2008 рр.     

 

В колекції «Станкова графіка» є більше десятка гравюр та літографій ХІХ ст. з зображеннями пам’яток Києва. Основну групу в колекції складають роботи українських художників 2 половини ХХ ст. – ліногравюри з зображеннями пам’яток архітектури України.

Перлиною колекції можна вважати графічну роботу «Софія Київська. Загальний вигляд з площі. 1840 р.», за підписом М. Сажина, але за переконаннями науковців-шевченкознавців автором її є Т.Г. Шевченко.

В колекції «Станковий живопис» заслуговує на увагу картина В. Кричевського «Брама Заборовського» (1928 р.). Окрему групу складають роботи художника Батечка І. В.  – акварелі, ліногравюри, ксилографії з дошками до них. І. В. Батечко, починаючи з кінця 60-х рр., багато років працював у Софійському заповіднику.

Останнім часом колекція поповнюється роботами сучасних українських художників, які дарують свої твори Заповіднику після проведення вторських виставок.

Колекція «Копії монументального живопису» почала формуватись в середині   50-х рр. ХХ ст.

Копії виконувались з оригіналів, розміщених у верхніх ярусах пам'яток, внаслідок чого багато цікавих деталей живопису через віддаленість від глядача практично не читаються.

Копії мозаїк, виконані в смальті, є повним відтворенням оригіналу. Основа набору передає форму архітектурної поверхні, на якій знаходиться мозаїка. Копії фресок створені в техніці, близькій до давнього розпису.

Трапляється так, що лише в копії зберігається образ втраченого оригіналу. Так, фрескове зображення ХІІ ст. св. Текли, зняте в 20-ті роки зі склепіння Спаського собору в Чернігові реставратором Д. Й. Кіпликом, що потім зникло під час Другої світової війни, продовжує існувати в копії, виконаній у 1929 р. художником-реставратором Є. К. Евенбах.

Копії фресок ХІІ ст. Михайлівського Золотоверхого собору, створені у ХІХ ст. професором-мистецтвознавцем А. В. Праховим, зафіксували стан живопису до того, як у 30-ті роки ХХ ст. їх було знято зі стін пам'ятки та перенесено до Софійського собору, де вони експонуються нині.

Художник-монументаліст Л. Г. Тоцький досконало володіє всіма прийомами мозаїчного набору. Він виконав копії мозаїк ХІ - ХІІ ст.: «Христос» і «Богоматір» із композиції «Деісус» та «Василій Великий» зі «Святительського чину» - з Софії Київської; «Апостол Фадей» - із Михайлівського Золотоверхого собору тощо. Для виконання копій Л. Г. Тоцький частково використав смальту ХІ-ХІІ ст. з фондів Заповідника.

Оригінальною манерою виконання відзначаються роботи архітектора В. І. Левицької, яка зробила декілька вдалих зразків з копій мозаїк ХІ ст. для ілюстрації наукової теми "Палітра і техніка мозаїк Софії Київської" (копії фрагментів постатей Діви Марії та архангела Гавриїла з "Благовіщення" мозаїки ХІ ст.)

У фонді «Фрагменти монументального живопису ХІ-ХІІ ст.» зберігається унікальна  смальта із Софійського собору та Михайлівського Золотоверхого монастиря. З допомогою сотні тисяч кубиків кольорового скла, співробітником Заповідника В.М. Левицькою зібрана кольорова палітра мозаїк Софійського собору.

Багаточисельна колекція фрагментів фрескового розпису містить цінну наукову інформацію. Під час дослідження у 70-90 рр. в лабораторіях різних науково-дослідних інститутів, в результаті проведення спектральних та хімічних аналізів, вдалося встановити технологічні особливості фресок ХІ ст., та пояснити довговічність існування фрескового розпису наявністю в ньому рослинного клею та домішок склоподібної маси у складі тиньку.

Цікава колекція археологічних матеріалів з розкопок Десятинної церкви Х ст. сформувалась в результаті досліджень, проведених київською експедицією під керівництвом М.К. Каргера у 1938-1939 рр. Серед них мозаїчні підлоги, мармурові капітелі, фрагменти карнизів, фризів, шиферний саркофаг та ін. Окремо виділена колекція фрагментів фресок Десятинної церкви, знайдених під час розкопок Т.М. Мовчанівського в районі північно-східного палацу в 1936 р. та біля північно-східного рогу Десятинної церкви в 1937 р.